Значення в інших словниках
-
споєний —
спо́єний 1 дієприкметник доведений до сп'яніння; доведений до алкоголізму спо́єний 2 дієприкметник скріплений
Орфографічний словник української мови
-
споєний —
I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до споїти. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до споїти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
споєний —
СПО́ЄНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до спої́ти. Жорстоко б'ють [заробітчани] нещасних, споєних прикажчиками новачків (О. Гончар); Але ж помітну частину “захисників” складали особи, споєні дефіцитною горілкою...
Словник української мови у 20 томах
-
споєний —
Спо́єний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
споєний —
СПО́ЄНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спої́ти. Жорстоко б’ють [заробітчани] нещасних, споєних прикажчиками новачків (Гончар, Таврія, 1952, 56); *Образно. Приходить на землю благодатне літо.
Словник української мови в 11 томах