старанний —
стара́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
старанний —
Ретельний, дбайливий пильний, с. ревний, (у праці) загарливий; д. старливий, старовливий; п! АКУРАТНИЙ.
Словник синонімів Караванського
старанний —
[старан:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови
старанний —
див. ревний, ретивий, енергійний, усердний
Словник чужослів Павло Штепа
старанний —
СТАРА́ННИЙ, а, е. Який дбайливо, ретельно, щиро виконує що-небудь, ставиться до чогось; дбайливий, ретельний. Уважний і старанний учень Побачив те, що іншим не під силу (М. Гірник); Слава про Данила пройшла далеко, що він до письма старанний (А.
Словник української мови у 20 томах
старанний —
-а, -е. Який дбайливо, ретельно виконує що-небудь, ставиться до чогось; дбайливий, ретельний. || Який виконується, здійснюється дбайливо, ретельно. || Який виражає дбайливість, ретельність, свідчить про них. Старанний почерк. Старанний вигляд.
Великий тлумачний словник сучасної мови
старанний —
ПОСИДЮ́ЧИЙ (здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь, на одному місці), ПОСИДЮ́ЩИЙ, УСИ́ДЛИВИЙ (ВСИ́ДЛИВИЙ). Судексперту треба.. бути винахідливим, мов дизайнер, і терплячим та посидючим, як годинникар (з журналу). — Пор. стара́нний.
Словник синонімів української мови
старанний —
Стара́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
старанний —
СТАРА́ННИЙ, а, е. Який дбайливо, ретельно, щиро виконує що-небудь, ставиться до чогось; дбайливий, ретельний. Уважний і старанний учень Побачив те, що іншим не під силу (Гірник, Стартують..
Словник української мови в 11 томах
старанний —
Старанний, -а, -е Старательный, заботливый.
Словник української мови Грінченка