старанний

СТАРА́ННИЙ, а, е.

Який дбайливо, ретельно, щиро виконує що-небудь, ставиться до чогось; дбайливий, ретельний.

Уважний і старанний учень Побачив те, що іншим не під силу (М. Гірник);

Слава про Данила пройшла далеко, що він до письма старанний (А. Хижняк);

В вечірню школу йде Оксана, – Вона кінча десятий клас. В роботі щира і старанна, Проста дівчина – без прикрас (Л. Забашта);

// Який виконується, здійснюється дбайливо, ретельно.

Видання мені сподобалося: .. дешево і старанна коректа (М. Коцюбинський);

Старанна праця, що забезпечила високі врожаї, дала нам змогу перевиконати план продажу зерна державі (з наук. літ.);

Систематичний і старанний технічний догляд, дбайливе ставлення до машин і правильна їх експлуатація – основа безперебійної і тривалої їх роботи (з газ.);

// Який виражає дбайливість, ретельність, свідчить про них.

Старанний почерк; Старанний вигляд.

Значення в інших словниках

1. старанний — стара́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. старанний — Ретельний, дбайливий пильний, с. ревний, (у праці) загарливий; д. старливий, старовливий; п! АКУРАТНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. старанний — див. роботящий; сумлінний  Словник синонімів Вусика
4. старанний — [старан:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і  Орфоепічний словник української мови
5. старанний — див. ревний, ретивий, енергійний, усердний  Словник чужослів Павло Штепа
6. старанний — -а, -е. Який дбайливо, ретельно виконує що-небудь, ставиться до чогось; дбайливий, ретельний. || Який виконується, здійснюється дбайливо, ретельно. || Який виражає дбайливість, ретельність, свідчить про них. Старанний почерк. Старанний вигляд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. старанний — ПОСИДЮ́ЧИЙ (здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь, на одному місці), ПОСИДЮ́ЩИЙ, УСИ́ДЛИВИЙ (ВСИ́ДЛИВИЙ). Судексперту треба.. бути винахідливим, мов дизайнер, і терплячим та посидючим, як годинникар (з журналу). — Пор. стара́нний.  Словник синонімів української мови
8. старанний — Стара́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. старанний — СТАРА́ННИЙ, а, е. Який дбайливо, ретельно, щиро виконує що-небудь, ставиться до чогось; дбайливий, ретельний. Уважний і старанний учень Побачив те, що іншим не під силу (Гірник, Стартують..  Словник української мови в 11 томах
10. старанний — Старанний, -а, -е Старательный, заботливый.  Словник української мови Грінченка