сумлінний —
СУМЛІ́ННИЙ, а, е. Який чесно, старанно, ретельно виконує свої обов'язки; добросовісний. Доктор .. мені сподобався. Видко, дуже тямуща й сумлінна людина (М. Коцюбинський); Його не вважали ні відчаякою, ні боягузом.
Словник української мови у 20 томах
сумлінний —
-а, -е. Який чесно, старанно, ретельно виконує свої обов'язки; добросовісний. || Виконуваний, здійснюваний старанно, ретельно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сумлінний —
СТАРА́ННИЙ (який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов'язків), РЕТЕ́ЛЬНИЙ, СУМЛІ́ННИЙ, ДБАЙЛИ́ВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, АКУРА́ТНИЙ, СПРА́ВНИЙ, СО́ВІСНИЙ, ДОБРОСО́ВІСНИЙ, РЕ́ВНИЙ підсил., ПИЛЬНОВИ́ТИЙ, РЕВНИ́ВИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
сумлінний —
Сумлі́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сумлінний —
СУМЛІ́ННИЙ, а, е. Який чесно, старанно, ретельно виконує свої обов’язки; добросовісний. Доктор.. мені сподобався. Видко, дуже тямуща й сумлінна людина (Коцюб., III, 1956, 167); Його не вважали ні відчаякою, ні боягузом.
Словник української мови в 11 томах
сумлінний —
Сумлінний, -а, -е Добросовѣстный. Старшиною треба покласти чоловіка сумлінного. Конст. у. Сумлінна жінка. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка