Значення в інших словниках
-
старечий —
старе́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
старечий —
(розум) р. старчий; (вигляд; старкуватий, пристаркуватий, жм. бабкуватий; (хліб) жебрацький, старчачий, старцівський.
Словник синонімів Караванського
-
старечий —
[старечией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і
Орфоепічний словник української мови
-
старечий —
СТАРЕ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до ста́рець 1. М'яке, зелене світло ласкаво лягає на важке тіло, на білу бороду й на благородний старечий профіль (М. Коцюбинський); Старий шляхтич глянув на неї старечими, зачервонілими від вина очима (Н.
Словник української мови у 20 томах
-
старечий —
-а, -е. 1》 Прикм. до старець 1). || Власт. старцеві; як у старця (у 1 знач.). Стареча пам'ять. Стареча дуга — помутніння краю рогівки ока у вигляді серпа або кільця у похилих людей. Старечі психози — група психічних захворювань, які виникають зазвичай у віці 70-80 років. 2》 Прикм. до старець 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
старечий —
Старе́чий, -ча, -че; -ре́чі, -чих
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
старечий —
СТАРЕ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до ста́рець 1. М’яке, зелене світло ласкаво лягає на важке тіло, на білу бороду й на благородний старечий профіль (Коцюб., II, 1955, 187); Старий шляхтич глянув на неї старечими, зачервонілими від вина очима (Кобр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
старечий —
Старечий, -а, -е 1) Старческій, стариковскій. Послухайте моєї тітки, її старечої та розсудливої мови. МВ. 2) Нищенскій. Ой я старець — не старече в грудях серце в мене. К. Досв. 37.
Словник української мови Грінченка