Значення в інших словниках
-
старча —
старча́ іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
старча —
СТАРЧА́, а́ти, с. Дитина, що старцює, жебракує. Схаменіться: Усі на сім світі – І царята і старчата – Адамові діти (Т. Шевченко); – Виоремо тебе, ниво, обсіємо.
Словник української мови у 20 томах
-
старча —
-ати, с. Дитина, що старцює, жебракує.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
старча —
Старча́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м; -ча́та, -ча́т
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
старча —
СТАРЧА́, а́ти, с. Дитина, що старцює, жебракує. Схаменіться: Усі на сім світі — І царята і старчата — Адамові діти (Шевч., І, 1963, 237); — Виоремо тебе, ниво, обсіємо.
Словник української мови в 11 томах
-
старча —
Старча, -чати с. Дитя-нищій. Г. Барв. 189.
Словник української мови Грінченка