старча

старча́

іменник середнього роду, істота

Значення в інших словниках

1. старча — див. бідний; дитина  Словник синонімів Вусика
2. старча — СТАРЧА́, а́ти, с. Дитина, що старцює, жебракує. Схаменіться: Усі на сім світі – І царята і старчата – Адамові діти (Т. Шевченко); – Виоремо тебе, ниво, обсіємо.  Словник української мови у 20 томах
3. старча — -ати, с. Дитина, що старцює, жебракує.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. старча — Старча́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м; -ча́та, -ча́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. старча — СТАРЧА́, а́ти, с. Дитина, що старцює, жебракує. Схаменіться: Усі на сім світі — І царята і старчата — Адамові діти (Шевч., І, 1963, 237); — Виоремо тебе, ниво, обсіємо.  Словник української мови в 11 томах
6. старча — Старча, -чати с. Дитя-нищій. Г. Барв. 189.  Словник української мови Грінченка