1. Орфографічний словник української мови

старча

старча́

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старча — див. бідний; дитина Словник синонімів Вусика
  2. старча — СТАРЧА́, а́ти, с. Дитина, що старцює, жебракує. Схаменіться: Усі на сім світі – І царята і старчата – Адамові діти (Т. Шевченко); – Виоремо тебе, ниво, обсіємо. Словник української мови у 20 томах
  3. старча — -ати, с. Дитина, що старцює, жебракує. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. старча — Старча́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м; -ча́та, -ча́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. старча — СТАРЧА́, а́ти, с. Дитина, що старцює, жебракує. Схаменіться: Усі на сім світі — І царята і старчата — Адамові діти (Шевч., І, 1963, 237); — Виоремо тебе, ниво, обсіємо. Словник української мови в 11 томах
  6. старча — Старча, -чати с. Дитя-нищій. Г. Барв. 189. Словник української мови Грінченка