старчачий

Значення в інших словниках

1. старчачий — СТАРЧА́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до ста́рець 3. – На другий день уранці звелів нам пан старі думи й вірші співати, а сам усе записував. Нащо йому були ті старчачі співи, бог його знає (Д. Словник української мови у 20 томах
2. старчачий — -а, -е. 1》 Прикм. до старець 3). || Як у старця. 2》 Належний біднякові, злидареві. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. старчачий — ЖЕБРА́ЦЬКИЙ (належний, притаманний жебракові; який складається з жебраків), СТАРЦІ́ВСЬКИЙ, СТАРЧА́ЧИЙ, ЖЕБРА́ЧИЙ рідше. Верхівець побачив чоловіка.. з жебрацьким кийком у руці (В. Словник синонімів української мови
4. старчачий — СТАРЧА́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до ста́рець 3. — На другий день уранці звелів нам пан старі думи й вірші співати, а сам усе записував. Нащо йому були ті старчачі співи, бог його знає (Морд. Словник української мови в 11 томах