старча

Значення в інших словниках

1. старча — старча́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
2. старча — див. бідний; дитина Словник синонімів Вусика
3. старча — СТАРЧА́, а́ти, с. Дитина, що старцює, жебракує. Схаменіться: Усі на сім світі – І царята і старчата – Адамові діти (Т. Шевченко); – Виоремо тебе, ниво, обсіємо. Словник української мови у 20 томах
4. старча — -ати, с. Дитина, що старцює, жебракує. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. старча — Старча́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м; -ча́та, -ча́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. старча — СТАРЧА́, а́ти, с. Дитина, що старцює, жебракує. Схаменіться: Усі на сім світі — І царята і старчата — Адамові діти (Шевч., І, 1963, 237); — Виоремо тебе, ниво, обсіємо. Словник української мови в 11 томах