Значення в інших словниках
-
стеблина —
стебли́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
стеблина —
СТЕБЛИ́НА, СТЕБЕЛИ́НА, и, ж. 1. Окрема трав'яниста рослина. Зробив [Білогруд] крок убік, нагнувся і вирвав з землі поруділу нескошену стеблину пшениці (Ю. Бедзик); Сьогодні він радить винищити багаторічні трави до єдиної стеблини (С. Журахович).
Словник української мови у 20 томах
-
стеблина —
стебелина, -и, ж. 1》 Окрема трав'яниста рослина. 2》 Те саме, що стебло 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стеблина —
СТЕБЛИ́НА (СТЕБЕЛИ́НА) (окрема трав'яниста рослина), БИЛИ́НА, СТЕБЛО́. Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думи і пісні мої (В. Сосюра); Комбайн збирав чисто, хіба вже яка стебелина впала на землю, то тільки тоді її не зачепило хедером (Ю.
Словник синонімів української мови
-
стеблина —
Стебли́на, -ни, -ні; -ли́ни, -ли́н
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
стеблина —
СТЕБЛИ́НА, СТЕБЕЛИ́НА, и, ж. 1. Окрема трав’яниста рослина. Зробив [Білогруд] крок убік, нагнувся і вирвав з землі поруділу нескошену стеблину пшениці (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 11); Сьогодні він радить винищити багаторічні трави до єдиної стеблини (Жур.
Словник української мови в 11 томах