Значення в інших словниках
-
сторонити —
сторони́ти дієслово недоконаного виду сторонитися діал.
Орфографічний словник української мови
-
сторонити —
Сторони́ти (від кого?, чого?). Триматися осторонь (кого?, чого?). Ще значна меньшість нашого сьвященства не може отрясти ся з байдужности і сторонить від нашого товариства, уникаючи всяку спільність з товаришами в роботі [...
Українська літературна мова на Буковині
-
сторонити —
СТОРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, недок., від кого – чого, діал. Сторонитися. При княжім дворі всі почали якось сторонити від Тугара (І. Франко); – Зле робиш ти, Аглая-Феліцітас, що сторониш від цього чоловіка (О. Кобилянська).
Словник української мови у 20 томах
-
сторонити —
-роню, -рониш, недок., від кого – чого, діал. Сторонитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сторонити —
СТОРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, недок., від кого — чого, діал. Сторонитися. При княжім дворі всі почали якось сторонити від Тугара (Фр., VI, 1951, 65); — Зле робиш ти, Аглая-Феліцітас, що сторониш від цього чоловіка (Коб., III, 1956, 334).
Словник української мови в 11 томах