Значення в інших словниках
-
стоянок —
стояно́к 1 іменник чоловічого роду стояк стояно́к 2 іменник чоловічого роду глечик
Орфографічний словник української мови
-
стоянок —
СТОЯНО́К¹, нка́, ч. Зменш.-пестл. до стоя́н. СТОЯНО́К², нка́, ч. Те саме, що стояне́ць. – А де ти стоянки поставила? – Навіщо тобі? – Сиру хочеться! (Остап Вишня).
Словник української мови у 20 томах
-
стоянок —
I -нка, ч. Зменш.-пестл. до стоян. II -нка, ч. Те саме, що стоянець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стоянок —
СТОЯНО́К¹, нка́, ч. Зменш.-пестл. до стоя́н. СТОЯНО́К², нка́, ч. Те саме, що стоя́нець. — А де ти стоянки поставила? — Навіщо тобі? — Сиру хочеться! (Вишня, І, 1956, 157).
Словник української мови в 11 томах
-
стоянок —
Стоянок, -нка м. 1) ум. отъ стоян. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 22.
Словник української мови Грінченка