Словник синонімів Вусика

ступак

див. кінь

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. Ступак — Ступа́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
  2. ступак — СТУПА́К, а́, ч., рідко. 1. розм. Загнутий верхній край лопати чи заступа, в який упираються ногою при копанні. 2. Кінь, що йде доброю ступою. Чує Петро – тупотять коні... Усе ближче, ближче. Розпізнає нешвидку ристь двох ступаків (П. Куліш). 3. розм.  Словник української мови у 20 томах
  3. ступак — -а, ч., рідко. 1》 розм. Загнутий верхній край лопати чи заступа, в якого упираються ногою, коли копають. 2》 Кінь, що йде ступою. 3》 розм. Вид грубого взуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ступак — I. СЛІД (знак, що залишається від чогось — виїмка, подряпина, пляма і т. ін.), ВІДБИ́ТОК, ПОЗНА́КА, ПРИМ'Я́ТИНА, ПОВОЛО́КА (від протягання чогось); ПО́РУБ рідше (від рубання); СТУПНЯ́, СТУПА́К розм.  Словник синонімів української мови
  5. ступак — СТУПА́К, а́, ч., рідко. 1. розм. Загнутий верхній край лопати чи заступа, в який упираються ногою при копанні. 2. Кінь, що йде доброю ступою. Чує Петро — тупотять коні… Усе ближче, ближче. Розпізнає нешвидку ристь двох ступаків (П. Куліш, Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  6. ступак — Ступак, -ка м. 1) Конная мельница. 2) Конь, хорошо идущій шагомъ. Чуб. II. 322. Чує Петро, — тупотять коні.... Роспізнає нешвидку ристь двох ступаків. К. ЧР. 150. Два бахмати, гривасті ступаки ішли під ними. К. МБ. XI. 143.  Словник української мови Грінченка