Значення в інших словниках
-
сумовито —
сумови́то прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
сумовито —
СУМОВИ́ТО, присл. 1. Присл. до сумови́тий 1, 3. – Скрізь панує неправда в світі, – сказав сумовито Роман (І. Нечуй-Левицький); Чорні брови сумовито зійшлися над темними очима (С. Журахович); У замуленому озерці сумовито кумкали жаби (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
сумовито —
присл. 1》 Присл. до сумовитий 1), 3). 2》 у знач. присудк. сл. Про почуття суму, журби або туги за ким-, чим-небудь; сумно. || Про ситуацію, яка викликає, навіває сум.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сумовито —
Сумови́то, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сумовито —
СУМОВИ́ТО, присл. 1. Присл. до сумови́тий 1, 3. — Скрізь панує неправда в світі, — сказав сумовито Роман (Н.-Лев., VI, 1966, 411); Чорні брови сумовито зійшлися над темними очима (Жур., Звич.
Словник української мови в 11 томах