Значення в інших словниках
-
сумування —
сумува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
сумування —
СУМУВА́ННЯ, я, с. 1. Стан за знач. сумува́ти. Замість поважного, філософського сумування з'являлося бажання .. співати, сміятися (А. Кримський); Мій бідний Ленський! Сумування Було не довге по тобі (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна). 2. рідко.
Словник української мови у 20 томах
-
сумування —
-я, с. 1》 Стан за знач. сумувати. 2》 рідко. Те саме, що сум.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сумування —
Сумува́ння, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сумування —
СУМУВА́ННЯ, я, с. 1. Стан за знач. сумува́ти. Замість поважного, філософського сумування з’являлося бажання.. співати, сміятися (Крим., Вибр., 1965, 335); Мій бідний Ленський! Сумування Було не довге по тобі (Пушкін, Є. Онєгін, перекл.
Словник української мови в 11 томах
-
сумування —
Сумува́ння, -ня с. Печаль, грусть. Були в нас старі сумування. МВ. ІІ. 196.
Словник української мови Грінченка