сумування

Значення в інших словниках

1. сумування — сумува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. сумування — СУМУВА́ННЯ, я, с. 1. Стан за знач. сумува́ти. Замість поважного, філософського сумування з'являлося бажання .. співати, сміятися (А. Кримський); Мій бідний Ленський! Сумування Було не довге по тобі (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна). 2. рідко. Словник української мови у 20 томах
3. сумування — -я, с. 1》 Стан за знач. сумувати. 2》 рідко. Те саме, що сум. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сумування — Сумува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сумування — СУМУВА́ННЯ, я, с. 1. Стан за знач. сумува́ти. Замість поважного, філософського сумування з’являлося бажання.. співати, сміятися (Крим., Вибр., 1965, 335); Мій бідний Ленський! Сумування Було не довге по тобі (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Словник української мови в 11 томах
6. сумування — Сумува́ння, -ня с. Печаль, грусть. Були в нас старі сумування. МВ. ІІ. 196. Словник української мови Грінченка