1. Словник синонімів Вусика

сум

Безнадійність, безнадія, відчай, гіркота, грижа, гризота, гризотнява, довада, досада, досадонька, жаліб, жаління, жалість, жалля, жалоба, жалощі, жаль, жальнощі, жур, жура, журба, журбонька, журбота, журиця, журіння, журка, зажура, запечалля, засмута, засмучення, крушина ("А на моїй голові штирі крушини"), маркота, маруда, меланхолія, ностальгія, осмут, осмута, опечалення, пекло ("Кожен пекло в душі своїй носить"), печалина, печалі, печалування, печаль, печина, побивання, плосум, розпач, розпука, скорбота, смутність, смуток, споночіння, сумування, суш ("Суш душу сушить"), траур, туга, тугонька, тужаночка, туженька, туск (діал.), туска, тусок, туча, тягота, хандра

Фразеологічні синоніми: душевний біль; невимовний смуток; невиплаканий сум; непозабутна жура; чорна туга

Про сум: вогонь пече в грудях; гадина ссе коло серця; досада за серце хапає; жура обгортає; журба налягає; журба обсідає; журбота бере; журбота гризе; закрадається сум у душу; смуток обіймає; сум побирає; сум хмарою напливає; туга гадюкою серце обвиває; туга, мов черв'як серце точить

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сум — (невеселий, тяжкий настрій) смуток, печаль, журба, уроч. скорбота, (трагічний) горе. Словник синонімів Полюги
  2. СУМ — СУМ іменник чоловічого роду Словник української мови Орфографічний словник української мови
  3. сум — Смуток, журба, нерадість, невеселий настрій, с. скорбота; сумування. Словник синонімів Караванського
  4. сум — [сум] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  5. сум — СУМ¹, у, ч. Невеселий, важкий настрій, спричинений горем, невдачею і т. ін.; смуток, журба; протилежне ра́дість. Пилипиха сумувала, віддавши Марусю заміж; з суму того занепадати стала (Марко Вовчок); Ні поля, ні гаї... Словник української мови у 20 томах
  6. сум — I -у, ч. Невеселий, гнітючий настрій, спричинений горем, невдачею і т. ін.; смуток, журба; прот. радість. || Смутний, зажурений вираз (обличчя, очей і т. ін.). || Вияв пригніченості, душевного болю (в музиці, пісні і т. ін.). Наганяти сум. Розганяти сум. II -а, ч. Грошова одиниця Узбекистану. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сум — обгорта́ти (огорта́ти) / обгорну́ти (огорну́ти) ду́шу (се́рце) ту́гою (сму́тком, су́мом і т. ін.). Викликати переживання, душевні страждання, неспокій і т. ін. Не несли вони (дні) у моє серце ніякої одради, нічого доброго, а обгортали душу тугою .. Фразеологічний словник української мови
  8. сум — НУДЬГА́ (гнітючий душевний стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг, відсутністю інтересу до навколишнього), НУДО́ТА підсил. розм., СКУ́КА рідше, НУД розм., НУДА́ розм., ЗАНУ́ДА підсил. заст., НУ́ДИ мн., рідше; ХАНДРА́ розм., СПЛІН книжн. заст. Словник синонімів української мови
  9. сум — Сум, -му, в -мі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сум — СУМ, у, ч. Невеселий, важкий настрій, спричинений горем, невдачею і т. ін.; смуток, журба; протилежне радість. Пилипиха сумувала, віддавши Марусю заміж; з суму того занепадати стала (Вовчок, І, 1955, 237); Ні поля, ні гаї... Словник української мови в 11 томах
  11. сум — рос. сум грошова одиниця Узбекистану. Eкономічна енциклопедія
  12. сум — сум (суме) Невеликий монастир або храм у буддійському монастирі Монголії та Бурятії (порівн. хуре, хіт) Відзначався регулярно розпланованими суміжними дворами, що пояснюється впливом Китаю. Були поширені у східній частині країни. Архітектура і монументальне мистецтво
  13. сум — Сум, -му м. 1) Печаль, грусть. Такий уже мене сум візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. МВ. І. 8. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені да свекорка батеньком назвати. н. п. 2) = сом (рыба). Вх. Пч. II. 21. Словник української мови Грінченка