Словник синонімів Вусика

сяйний

див. світлий

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. сяйний — ся́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. сяйний — -а, -е, поет. 1》 Який сяє, яскраво світиться. 2》 Який, відбиваючи світло, промені, блищить, випромінює сяйво. 3》 Наповнений світлом; освітлений, ясний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сяйний — СЯ́ЙНИЙ, а, е, поет. 1. Який сяє, яскраво світиться. Сіло сонце. На майдані Сяйні огнища горять І дівчата заквітчані З парубками гомонять (Я. Щоголів); В оксамиті небес потоки сяйних зір Нас заколисують (М. Зеров); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  4. сяйний — БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет.  Словник синонімів української мови
  5. сяйний — СЯ́ЙНИЙ, а, е, поет. 1. Який сяє, яскраво світиться. Ясні зорі, сяйні зорі, Любі зорі, милі! Стану на вас дивитися, Ставши на могилі (Метл. і Кост., Тв., 1906, 244); Сіло сонце.  Словник української мови в 11 томах
  6. сяйний — Сяйний, -а, -е Сіяющій. Встрѣч. у. Щоголева. Сіло сонце. На майдані сяйні огнища горять (на Купала). Щог. Сл. 24.  Словник української мови Грінченка