Значення в інших словниках
-
сінокіс —
сінокі́с іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
сінокіс —
СІНОКІ́С, ко́су, ч. Те саме, що сіно́жа́ть. Липнева спека. Сінокіс. В якійсь дрімотливій утомі, Злегка похитуючись, віз Пливе самотньо на Житомир (М. Шеремет); – Поля багато, сінокосу й оком не скинути, сінокіс над самою Россю (І.
Словник української мови у 20 томах
-
сінокіс —
-косу, ч. Те саме, що сіножать.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сінокіс —
СІНОКІ́С, ко́су, ч. Те саме, що сіно́жать. Липнева спека. Сінокіс. В якійсь дрімотливій утомі, Злегка похитуючись, віз Пливе самотньо на Житомир (Шер., Дорога.., 1957, 140); — Поля багато, сінокосу й оком не скинути, сінокіс над самою Россю (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
сінокіс —
Сінокіс, -ко́су м. = сіножать. Левиц. І. 127.
Словник української мови Грінченка