Значення в інших словниках
-
тихомудрий —
А, -е, інд.-авт. Похідне від тихо і мудрий. Колись припадком їх приб'є до бухти, аби зажили спокою тамтого колишнього, юначого блукання, бо той бік — тихомудрий і благий. (ЧТ:134).
Словник поетичної мови Василя Стуса