Значення в інших словниках
-
товаришувати —
товаришува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
товаришувати —
(з ким) приятелювати, дружити, тримати спілку; (кому, в дорозі) товаришити, супроводити кого.
Словник синонімів Караванського
-
товаришувати —
ТОВАРИШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким і без дод. Бути товаришем, товаришами (у 1, 2 знач.), перебувати в дружніх, приятельських стосунках з ким-небудь. – Ти знаєш: ми з ним колись товаришували, як ще вдвох вівці пасли (Панас Мирний); [Ганна:] Я й кажу..
Словник української мови у 20 томах
-
товаришувати —
-ую, -уєш, недок., з ким і без додатка. Бути товаришем, товаришами (у 1, 2 знач.), перебувати в дружніх, приятельських стосунках з ким-небудь. || кому. Бути спільником у діях, супутником у подорожах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
товаришувати —
ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев.
Словник синонімів української мови
-
товаришувати —
Товаришува́ти, -шу́ю, -шу́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
товаришувати —
ТОВАРИШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким і без додатка. Бути товаришем, товаришами (у 1, 2 знач.), перебувати в дружніх, приятельських стосунках з ким-небудь.
Словник української мови в 11 томах
-
товаришувати —
Товаришувати, -шую, -єш гл. Быть товарищемъ, находиться въ товарищескихъ отношеніяхъ.
Словник української мови Грінченка