товаришувати

ТОВАРИШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким і без дод.

Бути товаришем, товаришами (у 1, 2 знач.), перебувати в дружніх, приятельських стосунках з ким-небудь.

– Ти знаєш: ми з ним колись товаришували, як ще вдвох вівці пасли (Панас Мирний);

[Ганна:] Я й кажу..: чи не забігти мені до Зіньки та одвідати? Колись, кажу, товаришували (М. Кропивницький);

Учительки хвалили її, товаришки також, а найбільше товаришувала з ученицею Галею (С. Ковалів);

Ротний розпитував фельдфебеля, з ким товаришує Лаврін і які розмови провадить із солдатами (О. Донченко);

// кому. Бути спільником в діях, супутником у подорожах.

Макарій двічі приїздив до Росії за царювання Олексія Михайловича. Перше подорожування патріарха описав його син Павло, який товаришував батькові в його подорожі (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Привиди мільйонів замордованих фашистами товаришували нам у тяжкій дорозі (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. товаришувати — товаришува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. товаришувати — (з ким) приятелювати, дружити, тримати спілку; (кому, в дорозі) товаришити, супроводити кого.  Словник синонімів Караванського
3. товаришувати — див. дружити  Словник синонімів Вусика
4. товаришувати — -ую, -уєш, недок., з ким і без додатка. Бути товаришем, товаришами (у 1, 2 знач.), перебувати в дружніх, приятельських стосунках з ким-небудь. || кому. Бути спільником у діях, супутником у подорожах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. товаришувати — ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
6. товаришувати — Товаришува́ти, -шу́ю, -шу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. товаришувати — ТОВАРИШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким і без додатка. Бути товаришем, товаришами (у 1, 2 знач.), перебувати в дружніх, приятельських стосунках з ким-небудь.  Словник української мови в 11 томах
8. товаришувати — Товаришувати, -шую, -єш гл. Быть товарищемъ, находиться въ товарищескихъ отношеніяхъ.  Словник української мови Грінченка