Значення в інших словниках
-
трудяга —
трудя́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
трудяга —
Роботяга
Словник чужослів Павло Штепа
-
трудяга —
ТРУДЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Той (та), хто багато й старанно працює; трудівник, трудівниця. В холодку, під крислатими горіхами волоськими, полягли розвідачі поспіль з робітниками та серед веселої балачки снідають, чим хто має.
Словник української мови у 20 томах
-
трудяга —
-и, ч. і ж., розм. Той (та), хто багато й старанно працює; трудівник, трудівниця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
трудяга —
ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА (ТРУДЯ́КА) розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУДОВНИК заст.
Словник синонімів української мови
-
трудяга —
ТРУДЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Той (та), хто багато й старанно працює; трудівник, трудівниця. В холодку, під крислатими горіхами волоськими, полягли розвідачі поспіль з робітниками та серед веселої балачки снідають, чим хто має.
Словник української мови в 11 томах