трудяга

трудя́га

-и, ч. і ж., розм.

Той (та), хто багато й старанно працює; трудівник, трудівниця.

Значення в інших словниках

1. трудяга — трудя́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. трудяга — див. роботящий  Словник синонімів Вусика
3. трудяга — Роботяга  Словник чужослів Павло Штепа
4. трудяга — ТРУДЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Той (та), хто багато й старанно працює; трудівник, трудівниця. В холодку, під крислатими горіхами волоськими, полягли розвідачі поспіль з робітниками та серед веселої балачки снідають, чим хто має.  Словник української мови у 20 томах
5. трудяга — ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА (ТРУДЯ́КА) розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУДОВНИК заст.  Словник синонімів української мови
6. трудяга — ТРУДЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Той (та), хто багато й старанно працює; трудівник, трудівниця. В холодку, під крислатими горіхами волоськими, полягли розвідачі поспіль з робітниками та серед веселої балачки снідають, чим хто має.  Словник української мови в 11 томах