Значення в інших словниках
-
тріпотати —
тріпота́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
тріпотати —
(крильми) стріпувати, (- прапор) маяти, лопотіти
Словник синонімів Караванського
-
тріпотати —
(світло) блимати, блимнути, виблимувати, виблимати, зіблимувати, зіблимати, наблимувати, наблимати .поблимувати, поблимати, проблимувати, проблимати, бликати, вибликувати, вибликнути, повибликувати, забликувати, забликати, побликувати, побликати...
Словник чужослів Павло Штепа
-
тріпотати —
ТРІПОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ТРІПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Часто, дрібно коливатися, дрижати. То комин [гуральні] упаде в око, то дим, як чорний кудлатий змій, тріпоче в повітрі (М.
Словник української мови у 20 томах
-
тріпотати —
-очу, -очеш і тріпотіти, -очу, -отиш, недок. 1》 Часто, дрібно коливатися, дрижати. || Швидко махаючи крилами, триматися в повітрі (про птахів, метеликів і т. ін.). || Швидко, безперестанно рухати, коливати, махати чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тріпотати —
БИ́ТИСЯ (робити різкі, судорожні рухи всім тілом), ПОБИВА́ТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, ТРІ́ПАТИСЯ, ТРІПОТА́ТИ (ТРІПОТІ́ТИ) підсил., ТРІПОТА́ТИСЯ підсил. — Док.: ті́пнутися, ті́пнути, трі́пну́тися, тріпону́ти, тріпону́тися.
Словник синонімів української мови
-
тріпотати —
Трі[е]пота́ти, -почу́, -по́чеш, -по́чуть і трі[е]поті́ти, -почу́, -поти́ш, -потя́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
тріпотати —
ТРІПОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ТРІПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Часто, дрібно коливатися, дрижати. То комин [гуральні] упаде в око, то дим, як чорний кудлатий змій, тріпоче в повітрі (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
тріпотати —
Тріпота́ти, -чу́, -чеш гл. = трепотати. Рученятами... тріпотав. К. Дз. 163.
Словник української мови Грінченка