тріпотати
тріпота́ти
-очу, -очеш і тріпотіти, -очу, -отиш, недок.
1》 Часто, дрібно коливатися, дрижати.
|| Швидко махаючи крилами, триматися в повітрі (про птахів, метеликів і т. ін.).
|| Швидко, безперестанно рухати, коливати, махати чим-небудь.
|| Маяти, розвіватися (на вітрі, у повітрі тощо).
|| Мигтіти, мерехтіти, блимати (про світло, вогонь і т. ін.).
|| Звучати тремтливо, переливчасто (про голос, звуки).
2》 Судорожно здригатися всім тілом.
|| Часто й посилено битися (про серце).
|| Злегка дрижати, тремтіти.
|| перен. Ледве помітно проявлятися (про життя, усмішку тощо).
3》 перен., рідко. Те саме, що тремтіти 3); дрижати (у 3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови