Значення в інших словниках
-
тужавий —
тужа́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
тужавий —
ТУЖА́ВИЙ, а, е. Щільний, тугий, не м'який. По збляклих тужавих луках перед ними вже пролягли свіжі сліди наших танків (О. Гончар); Глина тужавими брусками лежала на широкій липовій дошці і ждала доторку пальців (П. Загребельний); // Налитий, пругкий.
Словник української мови у 20 томах
-
тужавий —
-а, -е. Щільний, тугий, не м'який. || Налитий, пругкий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тужавий —
ТВЕРДИ́Й (який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо), ЦУПКИ́Й, КРУТИ́Й розм., ШТИ́ВНИЙ діал.; ЗАТВЕРДІ́ЛИЙ (ЗАТВЕ́РДЛИЙ), ЗАТУЖА́ВІЛИЙ (який став таким); ДЕРЕВ'ЯНИ́СТИЙ (як дерево); ТУГИ́Й, ТУЖА́ВИЙ (про плоди...
Словник синонімів української мови
-
тужавий —
ТУЖА́ВИЙ, а, е. Щільний, тугий, не м’який. По збляклих тужавих луках перед ними вже пролягли свіжі сліди наших танків (Гончар, III, 1959, 165); Глина тужавими брусками лежала на широкій липовій дошці і ждала доторку пальців (Загреб.
Словник української мови в 11 томах