Значення в інших словниках
-
турчати —
турча́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
турчати —
ТУРЧА́ТИ див. ту́ркати.
Словник української мови у 20 томах
-
турчати —
див. туркати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
турчати —
ВОРКУВА́ТИ (про голубів, горлиць — видавати своєрідні переливчасті звуки), ВОРКОТА́ТИ (ВОРКОТІ́ТИ), ТУ́РКАТИ, ТУРКОТІ́ТИ, ТУРЧА́ТИ, БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ), ГУРКОТА́ТИ (ГУРКОТІ́ТИ), ГУСТИ́. Воркувала Горлиця у садку, У куточку тихенькому, на бузку (Л.
Словник синонімів української мови
-
турчати —
Турча́ти, -чу́, -чи́ш, -ча́ть = ту́ркати
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
турчати —
ТУРЧА́ТИ див. ту́ркати.
Словник української мови в 11 томах
-
турчати —
Турча́ти, -чу́, -чи́ш гл. = туркати. Невіхна й турчить йому, щоб відвіз та покинув де свою матір у полі. Чуб. II. 434.
Словник української мови Грінченка