тюхтій —
ТЮХТІ́Й, я́, ч., розм. Про вайлувату, неповоротку людину. [Олеся:] Хіба ж не скучно з вами? От кавалери! Один похнюпа, другий тюхтій... (М. Кропивницький); – Та швидше, пане, повертайтесь!.. Який же бо ви тюхтій... (П.
Словник української мови у 20 томах
тюхтій —
-я, ч., розм. Про вайлувату, неповоротку людину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тюхтій —
ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал.
Словник синонімів української мови
тюхтій —
ТЮХТІ́Й, я́, ч., розм. Про вайлувату, неповоротку людину. [Олеся:] Хіба ж не скучно з вами? От кавалери! Один похнюпа, другий тюхтій… (Кроп., II, 1958, 254); — Та швидше, пане, повертайтесь!.. Який же бо ви тюхтій… (Кол., Терен..
Словник української мови в 11 томах
тюхтій —
Тюхтій, -тія м. Увалень, тяжелый на подъемъ.
Словник української мови Грінченка