Значення в інших словниках
-
тяганина —
тягани́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
тяганина —
ТЯГАНИ́НА, и, ж. 1. Повільне виконання справи, супроводжуване зайвими формальностями; зволікання. – В нас без усякої тяганини нарізку вихлопотали [виклопотали]. Уже й землеміри приїхали, плани складають (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
-
тяганина —
Від коли почалась тяганина, то не раз упріла чуприна. Хто судиться, той має багато клопотів.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
тяганина —
-и, ж. 1》 Повільне виконання справи, супроводжуване зайвими формальностями; зволікання. 2》 Справа, суперечка, яка виникає при зіткненні чиїх-небудь інтересів, завдає багато клопоту і розтягується на довгий час. || заст. Про судову справу. 3》 Шум, безладний рух, метушня і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тяганина —
БЮРОКРАТИ́ЗМ (висування на перше місце формального боку у веденні та розв'язанні адміністративних, судових і под. справ), КАНЦЕЛЯ́РЩИНА зневажл., КАЗЕ́НЩИНА зневажл., ЧИНО́ВНИЦТВО зневажл.
Словник синонімів української мови
-
тяганина —
Тягани́на, -ни, -ні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
тяганина —
ТЯГАНИ́НА, и, ж. 1. Повільне виконання справи, супроводжуване зайвими формальностями; зволікання. — В нас без усякої тяганини нарізку вихлопотали [виклопотали].
Словник української мови в 11 томах