тяганина

тягани́на

-и, ж.

1》 Повільне виконання справи, супроводжуване зайвими формальностями; зволікання.

2》 Справа, суперечка, яка виникає при зіткненні чиїх-небудь інтересів, завдає багато клопоту і розтягується на довгий час.

|| заст. Про судову справу.

3》 Шум, безладний рух, метушня і т. ін.

Значення в інших словниках

1. тяганина — тягани́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тяганина — див. морока  Словник синонімів Вусика
3. тяганина — ТЯГАНИ́НА, и, ж. 1. Повільне виконання справи, супроводжуване зайвими формальностями; зволікання. – В нас без усякої тяганини нарізку вихлопотали [виклопотали]. Уже й землеміри приїхали, плани складають (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
4. тяганина — Від коли почалась тяганина, то не раз упріла чуприна. Хто судиться, той має багато клопотів.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. тяганина — БЮРОКРАТИ́ЗМ (висування на перше місце формального боку у веденні та розв'язанні адміністративних, судових і под. справ), КАНЦЕЛЯ́РЩИНА зневажл., КАЗЕ́НЩИНА зневажл., ЧИНО́ВНИЦТВО зневажл.  Словник синонімів української мови
6. тяганина — Тягани́на, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. тяганина — ТЯГАНИ́НА, и, ж. 1. Повільне виконання справи, супроводжуване зайвими формальностями; зволікання. — В нас без усякої тяганини нарізку вихлопотали [виклопотали].  Словник української мови в 11 томах