Значення в інших словниках
-
упокорювати —
упоко́рювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
упокорювати —
див. УТИХОМИРЮВАТИ, ПРИБОРКУВАТИ.
Словник синонімів Караванського
-
упокорювати —
УПОКО́РЮВАТИ (ВПОКО́РЮВАТИ), юю, юєш і УПОКОРЯ́ТИ (ВПОКОРЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), рю, риш, док., кого, що. 1. Робити кого-, що-небудь покірним, слухняним, впливаючи погрозою, умовлянням, ласкою і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
-
упокорювати —
(впокорювати), -юю, -юєш, упокоряти (впокоряти), -яю, -яєш, недок., упокорити (впокорити), -рю, -риш, док., перех. 1》 Робити кого-, що-небудь покірним, слухняним, впливаючи погрозою, умовлянням, ласкою і т. ін. 2》 Силою примушувати коритися; придушувати повстання, збройний опір і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
упокорювати —
ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), УКО́СЬКАТИ (ВКО́СЬКАТИ) розм., ОГО́ВТАТИ (ОБГО́ВТАТИ) розм.
Словник синонімів української мови
-
упокорювати —
УПОКО́РЮВАТИ (ВПОКО́РЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), рю, риш, док., перех. 1. Робити кого-, що-небудь покірним, слухняним, впливаючи погрозою, умовлянням, ласкою і т. ін. З Деревлянської землі вийшов чоловік..
Словник української мови в 11 томах
-
упокорювати —
Упоко́рювати, -рюю, -єш сов. в. упокорити, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить.
Словник української мови Грінченка