упокорювати
упоко́рювати
(впокорювати), -юю, -юєш, упокоряти (впокоряти), -яю, -яєш, недок., упокорити (впокорити), -рю, -риш, док., перех.
1》 Робити кого-, що-небудь покірним, слухняним, впливаючи погрозою, умовлянням, ласкою і т. ін.
2》 Силою примушувати коритися; придушувати повстання, збройний опір і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови