Значення в інших словниках
-
хавтурник —
ХАВТУ́РНИК, а, ч., заст. 1. Той, хто збирає хавтуру. 2. рідко. Хаба́рник.
Словник української мови у 20 томах
-
хавтурник —
-а, ч., заст. 1》 Духовна особа, що збирала побори натурою. 2》 Хабарник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хавтурник —
Хавту́рник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
хавтурник —
Хавтурник, -ка м. 1) Взяточникъ. 2) О духовенствѣ: берущій поборы натурой.
Словник української мови Грінченка