Значення в інших словниках
-
хаптурник —
хапту́рник іменник чоловічого роду, істота хабарник діал.
Орфографічний словник української мови
-
хаптурник —
ХАПТУ́РНИК, а, ч., заст. Хабарник. – Якось я проговорився перед маляром: намалюй, кажу, ти того хаптурника в пеклі на самому дні під Юдою, щоб не брав з нас хабарів (І.
Словник української мови у 20 томах
-
хаптурник —
-а, ч., діал. Хабарник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хаптурник —
ХАБА́РНИК (особа, що бере хабарі), ХАПУ́ГА розм., ХАПУ́Н розм., ХАПКО́ розм., ЗДИ́РНИК заст., ЗДИ́РЦЯ заст., ХАПТУ́РНИК діал.; КРОПИ́В'ЯНЕ СІ́М'Я зневажл. заст. (про чиновників, канцеляристів, які брали хабарі).
Словник синонімів української мови
-
хаптурник —
Хапту́рник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
хаптурник —
ХАПТУ́РНИК, а, ч., діал. Хабарник. — Якось я проговорився перед маляром: намалюй, кажу, ти того хаптурника в пеклі на самому дні під Юдою, щоб не брав з нас хабарів (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
хаптурник —
Хаптурник, -ка м. = хавтурник. Судящі — безсоромицькі хаптурники. Харьк. г. Голота своїх панів хаптурнпками лає. К. ЦН. 168.
Словник української мови Грінченка