Значення в інших словниках
-
хвіть —
хвіть вигук незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
-
хвіть —
ХВІТЬ, виг., розм. 1. Те саме, що фіть. – А де гроші? – Хвіть! – свиснув Іван (Сл. Б. Грінченка). 2. у знач. пред. Те саме, що хвать. Хвіть відра! – і собі побігла по воду (Сл. Б. Грінченка); // Уживається для позначення швидкого, різкого руху, удару.
Словник української мови у 20 томах
-
хвіть —
виг., розм. 1》 Те саме, що фіть. 2》 у знач. присудк. сл. Те саме, що хвать. || Уживається для позначення швидкого, різкого руху, удару.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хвіть —
ХВІТЬ, виг., розм. 1. Те саме, що фіть. — А де гроші? — Хвіть! — свиснув Іван (Сл. Гр.). 2. у знач. присудк. сл. Те саме, що хвать. Хвіть відра! — і собі побігла по воду (Сл. Гр.); // Уживається для позначення швидкого, різкого руху, удару.
Словник української мови в 11 томах
-
хвіть —
Хвіть! меж. 1) Подражаніе свисту, фюить! А де гроші? — Хвіть! — свиснув Іван. Грин. II 223. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть! Кв. 2) Хвать. Хвіть відра! — і собі побігла по воду. Мир. Пов. І. 124.
Словник української мови Грінченка