Значення в інших словниках
-
хрунь —
Хрунь: — зрадник, підкуплений виборець [XII] — зрадник, ренегат (від власного імені, що належить вигаданому героєві тогочасної публіцистики) [52] — зрадник, ренегат [5;7;51] — свиня; в Галичині хрунями називали виборців, що продавали свої голоси; зрадник народу [IV]
Словник з творів Івана Франка
-
хрунь —
хрунь 1 іменник чоловічого роду, істота свиня діал., лайл. хрунь 2 іменник чоловічого роду, істота У Галичині — виборець, що продає свій голос діал., арх.
Орфографічний словник української мови
-
хрунь —
Я, ч., діал., лайл. Свиня. // перен. Груба, підла людина. Полон у полоні, межі стомежа, ти вся — за горбами-горбами натхнення і хорого серця ґанджа — з синами, хрунями, рабами. (П-1:131).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
хрунь —
ХРУНЬ, я́, ч., діал. 1. лайл. Свиня; // перен. Груба, підла людина. – Сергійку, а знаєш що? Тікай звідси. Тікай від тих хрунів. Поїдемо до нас, у Гнидинське училище (Д. Бедзик). 2. заст. В Галичині – виборець, який продавав свій голос.
Словник української мови у 20 томах
-
хрунь —
хрунь знев. 1. запроданець, відступник, зрадник (ср, ст): І так в зачароване коло українська суспільність вимагала створення окремого українського університету й рішила спочатку бойкотувати польський львівський університет, але була незначна меншість...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
хрунь —
Хрунь, хрунем. Згірдливо про чоловіка слабого характеру, що за малу користь зраджує свою громаду та нарід. Свиня хрунькає—від того й назва хрунь. Хруня лише тоді переконаєш, як хлопським параграфом нагодуєш. Хруня навчиш лише бійкою, як і худобину.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
хрунь —
-я, ч., діал. 1》 лайл. Свиня. || перен. Груба, підла людина. 2》 заст. У Галичині – виборець, який продавав свій голос. 3》 зах. Зрадник, запроданець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хрунь —
Хрунь, -ня́; хруні́, -ні́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
хрунь —
ХРУНЬ, я́, ч., діал. 1. лайл. Свиня; // перен. Груба, підла людина. — Сергійку, а знаєш що? Тікай звідси. Тікай від тих хрунів. Поїдемо до нас, у Гнидинське училище (Д. Бедзик, Підземні громи, 1971, 113). 2. заст.
Словник української мови в 11 томах
-
хрунь —
Хрунь, -ня м. 1) Эпитетъ свиньи. (Галиц.). Желех. 2) Въ Галиціи: избиратель, продающій свой голосъ.
Словник української мови Грінченка