хряпнути —
хря́пнути дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
хряпнути —
ХРЯ́ПНУТИ, ну, неш, док., кого, чим, розм. Однокр. до хря́пати. Як зложив [Халявський] кулаки, як хряпне себе по голові, що насилу устояв і довго чмелів слухав (Г. Квітка-Основ'яненко); Щось притьма убігло в сіні і дуже хряпнуло дверима (О.
Словник української мови у 20 томах
хряпнути —
-ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. 1》 Однокр. до хряпати. 2》 Одним духом випити чарку горілки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хряпнути —
БУ́ХНУТИ кого-що і ким-чим, розм. (поставити, покласти що-небудь недбалим, різким рухом або впустити що-небудь з глухим звуком, шумом, гуркотом), ГЕ́ПНУТИ розм., ГРИ́МНУТИ ким-чим, розм., БРЯ́ЗНУТИ підсил. розм., БРЯ́КНУТИ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
хряпнути —
ХРЯ́ПНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хря́пати. Як зложив [Халявський] кулаки, як хряпне себе по голові, що насилу устояв і довго чмелів слухав (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах
хряпнути —
Хряпнути, -ну, -неш гл. = хрьопнути. Як хряпнув мене по пиці, аж у віччу пожовтіло. Лебед. у. Щось притьма убігло в сіни і дуже хряпнуло дверима. Стор. МПр. 58.
Словник української мови Грінченка