хряпнути

хря́пнути

-ну, -неш, док., перех. і неперех., розм.

1》 Однокр. до хряпати.

2》 Одним духом випити чарку горілки.

Значення в інших словниках

1. хряпнути — хря́пнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хряпнути — див. вдарити; падати; трощити  Словник синонімів Вусика
3. хряпнути — ХРЯ́ПНУТИ, ну, неш, док., кого, чим, розм. Однокр. до хря́пати. Як зложив [Халявський] кулаки, як хряпне себе по голові, що насилу устояв і довго чмелів слухав (Г. Квітка-Основ'яненко); Щось притьма убігло в сіні і дуже хряпнуло дверима (О.  Словник української мови у 20 томах
4. хряпнути — БУ́ХНУТИ кого-що і ким-чим, розм. (поставити, покласти що-небудь недбалим, різким рухом або впустити що-небудь з глухим звуком, шумом, гуркотом), ГЕ́ПНУТИ розм., ГРИ́МНУТИ ким-чим, розм., БРЯ́ЗНУТИ підсил. розм., БРЯ́КНУТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. хряпнути — ХРЯ́ПНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хря́пати. Як зложив [Халявський] кулаки, як хряпне себе по голові, що насилу устояв і довго чмелів слухав (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
6. хряпнути — Хряпнути, -ну, -неш гл. = хрьопнути. Як хряпнув мене по пиці, аж у віччу пожовтіло. Лебед. у. Щось притьма убігло в сіни і дуже хряпнуло дверима. Стор. МПр. 58.  Словник української мови Грінченка