Значення в інших словниках
-
чубик —
ЧУ́БИК, а, ч. Зменш. до чуб. Під грузинським сонцем його вихрястий чубик порудів, немов кожушок степового ховрашка (Т. Масенко); Він дмухав на білий чубик Петрика і задихався у хвилях ніжності (М. Стельмах); Щасливий край!...
Словник української мови у 20 томах
-
чубик —
чу́бик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
чубик —
-а, ч. Зменш. до чуб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
чубик —
ЧУ́БИК, а, ч. Зменш. до чуб. Під грузинським сонцем його вихрястий чубик порудів, немов кожушок степового ховрашка (Мас., Роман.., 1970, 152); Він дмухав на білий чубик Петрика і задихався у хвилях ніжності (Стельмах, II, 1962, 162); Щасливий край!...
Словник української мови в 11 томах
-
чубик —
Чубик, -ка м. ум. отъ чуб.
Словник української мови Грінченка