шасть

I

(виг.) гульк, ник, плюсь, тиць, сусіль, тарарах, тарах, шарах, шелеп, шелесть, шелесь, шусть

II

див. тікати

Значення в інших словниках

1. шасть — ШАСТЬ, виг., розм. Уживається як пред. за знач. ша́стати і ша́снути. [Настуся:] Добре, тату... (І веселенька шасть у хату) (Т. Шевченко); – А ти, я бачу, жартівник, – говорить до нього Сазон.  Словник української мови у 20 томах
2. шасть — шасть 1 присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. шасть 2 вигук незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
3. шасть — незм., розм. Уживається як присудк. сл. за знач. шастати і шаснути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шасть — ШАСТЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ша́стати і ша́снути. [Настуся:] Добре, тату… (І веселенька шасть у хату) (Шевч., II, 1963, 190); — А ти, я бачу, жартівник,— говорить до нього Сазон.  Словник української мови в 11 томах
5. шасть — Шасть меж., выражающее нечаянное появленіе, быстрое движеніе, быстрый ударъ. Мнж. 96. Шасть, що Бог дасть. Ном. № 4278. Шасть батька в напасть, а діти по наймах. Ном. № 10378. І веселенька шасть у хату. Шевч.  Словник української мови Грінченка