Значення в інших словниках
-
швендя —
ШВЕ́НДЯ, і, ч. і ж., розм. Той (та), хто любить швендяти.
Словник української мови у 20 томах
-
швендя —
шве́ндя іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
швендя —
-і, ч. і ж., розм. Той (та), хто любить швендяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
швендя —
Шве́ндя, -ді; шве́нді, швендь
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
швендя —
ШВЕ́НДЯ, і, ч. і ж., розм. Той (та), хто любить швендяти.
Словник української мови в 11 томах
-
швендя —
Швендя, -ді об. 1) Праздношатающійся, праздношатающаяся, непосѣда. 2) шве́нді справля́ти. Слоняться.
Словник української мови Грінченка