Словник української мови Грінченка

швендя

Швендя, -ді

об.

1) Праздношатающійся, праздношатающаяся, непосѣда.

2) шве́нді справля́ти. Слоняться.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. швендя — див. ледачий; подорожній  Словник синонімів Вусика
  2. швендя — ШВЕ́НДЯ, і, ч. і ж., розм. Той (та), хто любить швендяти.  Словник української мови у 20 томах
  3. швендя — шве́ндя іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  4. швендя — -і, ч. і ж., розм. Той (та), хто любить швендяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. швендя — Шве́ндя, -ді; шве́нді, швендь  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. швендя — ШВЕ́НДЯ, і, ч. і ж., розм. Той (та), хто любить швендяти.  Словник української мови в 11 томах