Словник української мови в 11 томах

швендя

ШВЕ́НДЯ, і, ч. і ж., розм. Той (та), хто любить швендяти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. швендя — див. ледачий; подорожній  Словник синонімів Вусика
  2. швендя — ШВЕ́НДЯ, і, ч. і ж., розм. Той (та), хто любить швендяти.  Словник української мови у 20 томах
  3. швендя — шве́ндя іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  4. швендя — -і, ч. і ж., розм. Той (та), хто любить швендяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. швендя — Шве́ндя, -ді; шве́нді, швендь  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. швендя — Швендя, -ді об. 1) Праздношатающійся, праздношатающаяся, непосѣда. 2) шве́нді справля́ти. Слоняться.  Словник української мови Грінченка