швендяло

ШВЕ́НДЯЛО, а, ч. і ж., діал. Швендя.

— Як десь побачиш, бери, любко, поліно і гони швендяла, як пустого кота, аж до хати (Козл., Ю. Крук, 1950, 218).

Значення в інших словниках

1. швендяло — див. ледачий  Словник синонімів Вусика
2. швендяло — ШВЕ́НДЯЛО, а, ч. і ж., діал. Швендя. – Як десь побачиш, бери, любко, поліно і гони швендяла, як пустого кота, аж до хати (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах
3. швендяло — шве́ндяло іменник чоловічого або середнього роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
4. швендяло — -а, ч. і ж., діал. Швендя.  Великий тлумачний словник сучасної мови