1. Словник української мови в 11 томах

швендяло

ШВЕ́НДЯЛО, а, ч. і ж., діал. Швендя.

— Як десь побачиш, бери, любко, поліно і гони швендяла, як пустого кота, аж до хати (Козл., Ю. Крук, 1950, 218).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швендяло — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  2. швендяло — ШВЕ́НДЯЛО, а, ч. і ж., діал. Швендя. – Як десь побачиш, бери, любко, поліно і гони швендяла, як пустого кота, аж до хати (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  3. швендяло — шве́ндяло іменник чоловічого або середнього роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  4. швендяло — -а, ч. і ж., діал. Швендя. Великий тлумачний словник сучасної мови