1. Орфографічний словник української мови

швендяло

шве́ндяло

іменник чоловічого або середнього роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швендяло — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  2. швендяло — ШВЕ́НДЯЛО, а, ч. і ж., діал. Швендя. – Як десь побачиш, бери, любко, поліно і гони швендяла, як пустого кота, аж до хати (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  3. швендяло — -а, ч. і ж., діал. Швендя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. швендяло — ШВЕ́НДЯЛО, а, ч. і ж., діал. Швендя. — Як десь побачиш, бери, любко, поліно і гони швендяла, як пустого кота, аж до хати (Козл., Ю. Крук, 1950, 218). Словник української мови в 11 томах