швендяло
ШВЕ́НДЯЛО, а, ч. і ж., діал.
Швендя.
– Як десь побачиш, бери, любко, поліно і гони швендяла, як пустого кота, аж до хати (П. Козланюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- швендяло — див. ледачий Словник синонімів Вусика
- швендяло — шве́ндяло іменник чоловічого або середнього роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- швендяло — -а, ч. і ж., діал. Швендя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- швендяло — ШВЕ́НДЯЛО, а, ч. і ж., діал. Швендя. — Як десь побачиш, бери, любко, поліно і гони швендяла, як пустого кота, аж до хати (Козл., Ю. Крук, 1950, 218). Словник української мови в 11 томах