1. Словник української мови у 20 томах

швендяння

ШВЕ́НДЯННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. шве́ндяти.

Швендяння змалку по дворах, простягання христа ради руки попідвіконню привчили дівчину не до праці, а до біганини (Панас Мирний);

Є обов'язок – і тоді людина стоїть у житті на твердо визначеному місці. І є блукання. Мандри. Циганство. Швендяння (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швендяння — шве́ндяння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. швендяння — -я, с., розм. Дія за знач. швендяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. швендяння — ШВЕ́НДЯННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шве́ндяти. Швендяння змалку по дворах, простягання христа ради руки попідвіконню привчили дівчину не до праці, а до біганини (Мирний, І, 1949, 234)... Словник української мови в 11 томах
  4. швендяння — Швендяння, -ня с. Шлянье, бродяжничество. Швендяння змалку по дворах. Мир. ХРВ. 162. Словник української мови Грінченка